Розкрито суть поняття "модернізація" як теоретичного конструкту, який визначає творчо-перетворювальну функцію розвитку. Запропоновано тезу, що теорія модернізації є не субтеорією соціології розвитку, не доповненням до інших теорій, наприклад теорії "індустріального суспільства", а є теорією соціології розвитку, у якій суспільний розвиток розглянуто як самостійний процес. Розроблено періодизацію рефлексії щодо теорії модернізації у соціологічному дискурсі, яка складається з чотирьох періодів, а саме: класичного (остання третина XVIII - початок XX ст.), конституювання (1920 - 1960-ті рр.), розвитку (1970 - 1980 рр.), дивергенції (кінець XX - початок XXI ст.). Здійснено аналіз змісту основних періодів розвитку теорії модернізації та встановлено, що у кожному з них використовувалися методи, притаманні соціологічному дискурсу кожного періоду. Запропоновано тезу, що теорії постмодернізму характеризуються певною динамікою та логікою розвитку та є теоріями соціології розвитку. Розглянуто значення для конституювання сучасної теорії модернізації методу історичного аналізу, доведено, що даний метод створює засади розуміння модернізації як нелінійного, багатовекторного процесу.

  Скачати повний текст